(о людях и животных)

1) General subject: breed, descendants, generation, get (у животных), get up, get-up (одного самца-производителя), issue, posteriors, posterity, produce, progeny, spawn, young ones

2) Biology: brood (одной самки), geniture, rising generation

3) Engineering: brood

4) Mathematics: off-spring

5) Economy: offsprings

6) Accounting: race

7) Bible: seed

8) Jargon: kid

9) Fishery: brood

10) Ecology: cohort

11) Business: offspring

12) Makarov: get (одного самца-производителя), offspring (о людях и животных)

1) Religion: emulating

2) Makarov: imitative (о людях, о животных)

3) Taboo: mimicking

(44 K.) langbeinig

* * *

длинноно́гий langbeinig

* * *

<-ая, -ое; -, -а, -о>

прил (долгоно́гий) langbeinig

длинноно́гий жура́вль langbeiniger Kranich m

длинноно́гий спортсме́н langbeiniger Sportler m

длинноно́гая манеке́нщица langbeiniges Modell nt

* * *

1) gener. storchbeinig, hochbeinig (о людях и животных), langbeinig

2) colloq. Langbein (о человеке)

< заполнить> füllen, anfüllen, ausfüllen

* * *

заполня́ть <запо́лнить> füllen, anfüllen, ausfüllen

* * *

<-ю, -ешь> нсв, запо́лнить св

прх (напо́лнить) (aus)füllen

* * *

1) gener. anfüllen, auffüllen, ausgießen (отверстие), ausgießen (отверстия), ausschreiben (бланк), fluten (бассейн и т. п.), füllen, bevölkern (напр. улицы - о людях и животных), ausfüllen

2) milit. ausfüllen (напр. бланк)

3) eng. ausfüllen (бланк), beschriften (напр. бланк), besetzen, einbringen, einfüllen

4) construct. ausfachen (каркас конструкции кирпичом или глиной), verfüllen

5) econ. überschwemmen (напр. рынок товарами)

6) auto. aufladen

7) mining. besetzen (напр., шпур материалом забойки)

8) textile. bestecken

9) electr. auffüllen (напр. энергетический уровень), besetzen (напр. энергетические уровни)

10) oil. zusetzen

11) food.ind. beschicken (ящик бутылками)

12) weld. ausfüllen (напр., литейную форму)

13) busin. ausfüllen (бланк, формуляр и т.п.)

14) f.trade. ausfüllen (документ)

15) wood. verfallen

16) shipb. durchfluten

, < заселить> (13 e.) bevölkern, besiedeln; belegen, (В in A) einweisen

* * *

заселя́ть, <засели́ть> bevölkern, besiedeln; belegen, (В in A) einweisen

* * *

<-ю, -ешь> нсв, засели́ть св

прх bevölkern, besiedeln; (кем-л.) jdn ansiedeln

* * *

1) gener. anbauen, bevölkern (о людях и животных), kolonisieren, sich anbauen, umsiedeln (окрестности), besiedeln

2) electr. besetzen

1) gener. anlassen (ïðóä), anschwellen, anstopfen, befüllen (что-либо), bevölkern (о людях и животных), schwellen, anfüllen, auffüllen, einfüllen (чем-л.), füllen, vollfüllen (стакан, мешок и т. п.; до краёв), vollmachen

2) Av. aufblasen (газом), nachfüllen

3) colloq. anpfropfen, tanken (жидкостью)

4) liter. anschwängern, durchwogen (кого-л. волнующим чувством), prägen, erfüllen

5) milit. aufblasen (напр. резиновую лодку; газом)

6) eng. abdichten (анодные плёнки), abfüllen, anschütten, beschicken, beschweren (напр. бумагу), chargieren, laden (цилиндр ДВС)

7) book. durchfluten (что-л. светом, радостью)

8) auto. aufblasen, aufpumpen (с помощью насоса), auftanken (топливный бак)

9) mining. beschicken (напр., шахтную вагонетку)

10) road.wrk. aufladen

11) textile. Leder beschweren, nähren, verstärken (êîæó)

12) electr. ausfüllen

13) food.ind. abfüllen (сосуд)

14) weld. chargieren (ïå÷ü)

15) pompous. beseelen (напр. надеждой), durchklingen (что-л. звуками)

16) nav. stopfen

1) (о вещах) валяцца

2) (о людях и животных) качацца

* * *

1) (о вещах) праваляцца

2) (о людях и животных) пракачацца

1. с горлом, ртом, желудком (о людях и животных)

2. с горлышком, горловиной (о посуде и т. п.)

– кугу логаран

о людях и животных; о растениях

тәбәнәк, бәләкәй (ҡыҫҡа) буйлы, кәүҙәгә бәләкәй, тоҡор; ҡыҫҡа, тәпәш

подо́хнуть

mort(aĉ)i.

* * *

* * *

* * *

gener. diñarla (груб. - о людях), morir (о животных)

ку́ч||а

amaso;

наво́зная \куча sterkamaso;

скла́дывать в \кучау amasigi.

* * *

1) montón m; pila f ( стопа)

2) (о людях, животных) tropel m

3) разг. ( множество) montón m

••

* * *

1) montón m; pila f ( стопа)

2) (о людях, животных) tropel m

3) разг. ( множество) montón m

••

* * *

1) gener. fàrrago, mojón, papelorio, pelota, pila (стопа), rimero, acopio, arcina, atajo, cúmulo, forraje, hacina, jarcia, matalotaje, mogote, montón, ovio, pelotón, tropel, rima

2) colloq. (множество) montюn, a punta (de) pala, tagajo

3) amer. grimillón

4) liter. monte

5) eng. pelcha, montonera

6) Peru. ruma

7) Chil. alto

1) ( о судах) zarpar vt, vi, desatracar vt, levar anclas, partir vi, salir (непр.) vi

2) (о людях, животных и т.п.) alejarse a nado

* * *

1) ( о судах) zarpar vt, vi, desatracar vt, levar anclas, partir vi, salir (непр.) vi

2) (о людях, животных и т.п.) alejarse a nado

* * *

gener. (î ëóäàõ, ¿èâîáñúõ è á. ï.) alejarse a nado, (î ñóäàõ) zarpar, desatracar, levar anclas, partir, salir

1. skin; 2. hide; 3. leather; 4. pelt

Русское существительное кожа относится как к человеку, так и к животному. Оно также называет материал, полученный из шкуры животных, и изделия из него. В английском языке только слово skin может относиться и к человеку, и к животному. Другие английские эквиваленты русского существительного кожа различают разные свойства и типы кожи животного.

1. skin — кожа, шкура (гладкий, верхний, тонкий и мягкий слой, покрывающий тело человека или животного, на котором может быть волосяной покров: волосы, мех или шерсть; в отношении животпых skin относится как к коже и меху живого животного, так и к коже и меху, снятому с убитого животного и подготовленному к выделке): a pale (sunburnt, soft, dark) skin — бледная (загорелая на солнце/обгоревшая на солнце, нежная, темная) кожа; olive skin — смуглая кожа; smooth skin — гладкая кожа; peeling skin — шелушащаяся кожа; bearskin медвежья шкура; pigskin — свиная кожа; crocodile skin — крокодиловая кожа; sheepskin — овечья шкура; cured skin — дубленая кожа/дубленая шкура; thick (thin) skin — толстая (тонкая) кожа/тодстая (тонкая) шкура; a snake skin змеиная кожа; a bear's skin — медвежья шкура; а skin disease — кожное заболевание; a skin cream — крем для кожи; the skin of one's face (of one's hands) кожа лица (рук); a goat/sheepskin coat дубленка/овечий тулуп; to protect one's skin — защищать кожу; to break smb s/one's skin — разодрать кожу; to scratch one's skin — чесать кожу/ расчесать кожу/расцарапать кожу; to cast one's skin — сбрасывать кожу/ менять кожу; to cure skins — дубить кожу; to rub an ointment (cream) into the skin — втирать мазь (крем) в кожу She had a beautiful soft skin. — У нес была красивая, мягкая кожа./У нее была красивая, нежная кожа. Most snakes shed their skins several times a year. — Большинство змей меняют кожу несколько раз в год. I have fair skin that burns very easily. — У меня светлая кожа, и она легко обгорает на солнце. The lotion is specially designed for oily skin. — Этот лосьон специально предназначен для жирной кожи. I've got sunburnt and now my skin is peeling. — Я обгорела на солнце, и теперь у меня шелушится кожа. My sandals are made of pigskin. — Мои сандалии из свиной кожи. Не brought me wonderful crocodile skin shoes from Portugal. — Он привез мне из Португалии чудесные туфельки из крокодиловой кожи.

2. hide — кожа, шкура (тж. материал), грубая кожа (толстая, грубая кожа, особенно верхний слой, обычно покрывающий более мягкий и тонкий слой — skin; обычно в прямом значении используется только, когда речь идет о животных, о людях используется только в переносном смысле): elephant hide — шкура слона; rhino's hide — шкура носорога; cattle hide — шкура крупного рогатого скота; camel's hide — верблюжья шкура; raw hide — парная шкура/сырая шкура The bag is made of boar hide. — Чемодан сделан из грубой свиной кожи. Cow hide is used for making suede. — Из шкуры коровы делают замшу. Не tried to save his own hide by putting the blame on us. — Обвиняя нас, он пытался спасти свою шкуру. Не was lucky to emerge from the fight with a whole hide. — Ему повезло, что он не пострадал в потасовке./К счастью, в этой драке он остался цел и невредим.

3. leather — кожа, шкура (материал, полученный путем выделки кожи разных животных; leathers — только в форме множественного числа — одежда из кожи, особенно та, которую носят мотоциклисты): leather apron — кожаный фартук; a black leather jacket — черный кожаный пиджак/черная кожаная куртка; leather shoes — кожаные туфли; a leather belt — кожаный пояс; leather gloves — кожаные перчатки; a leather cap — кожаная кепка/фуражка; a leather sofa — кожаный диван; leathers — Одежда из кожи (для мотоциклистов); patent leather — лакированная кожа; Morocco leather — сафьян; Russia leather— юфть; made of leather — сделанный из кожи/кожаный

4. pelt — кожа, кожа с мехом, шкура, мех (в прямом значении только о шкуре животных; особенно, если речь идет о мелком скоте и других мелких животных): fine silky pelt — тонкий шелковистый мех The pelt was ready for tanning. — Шкура была готова для дубления. кожа с мехом — pelt — см. кожа

1) gener. balzen (о птицах, о кошках), sich begatten (о животных, птицах), sich belaufen (о животных), sich gatten, betreten (с самкой - о самце куриных), sich paaren (о животных), rammeln (об овцах, о зайцах и кроликах), rumpeln (о свиньях)

2) colloq. gruscheln, rammeln (об овцах, зайцах и кроликах)

3) rude.expr. sich vögeln, vögeln (о людях)

4) hunt. reihen (о птицах), rollen (о волках, лисах), springen, ranzen (о животных)

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];

2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.

* * *

1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний

2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий